розширник

1. Спеціальний пристрій або деталь, призначені для збільшення діаметра, довжини або обсягу чогось, для розширення функціональних можливостей іншого пристрою (наприклад, розширник для свердла, розширник оперативної пам’яті комп’ютера).

2. У мовознавстві — слово або словосполучення, яке розгортає, деталізує та доповнює основну інформацію в реченні, виконуючи роль другорядного члена речення — обставини або прикладки.

3. У техніці та промисловості — апарат, машина або її частина, що призначена для розширення, подовження чи розгортання чогось (наприклад, труборозширник).

Приклади:

Відсутні