Значення
- (Техніка) –
Властивість механізму, деталі або конструкції, при якій їх рух або розташування відбувається уздовж однієї загальної осі.
- (Техніка) –
У техніці та машинобудуванні — стан, коли два або більше обертових елементи (наприклад, вали, колеса) мають спільну вісь обертання або розташовані на одній прямій лінії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одновісність, р. одновісності, д. одновісності, з. одновісність, о. одновісністю, м. одновісності, к. одновісносте