Древослів

Словник Української Мови

обертання

Буква

1. Рух тіла навколо власної осі або певної точки; круговий рух, оберт.

2. Повторюваний цикл змін, процесів або явищ; чергування, зміна станів.

3. У математиці — перетворення фігури, при якому кожна її точка описує коло навколо певної точки (центра обертання) або прямої (осі обертання).

4. У техніці — рух деталі, механізму або валу навколо своєї осі; один повний цикл такого руху.

5. У сільському господарстві — послідовна зміна культур, що вирощуються на одному полі за певною системою; синонім до «сівозміна».

Приклади вживання

Приклад 1:
І лише ангел на самому верху дзвіниці продовжував своє вічне обертання, недосяжний сторож Островів. А якщо такий туман буде і у вівторок?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
1 Латинське слово turbo означає вихор, обертання з великою швидкістю, а Turbidus означає каламутний. Французьке turbine позначає первинний двигун з обертальним рухом робочого органу -ротора, що перетворює в механічну роботу енергію робочого тіла, що підводиться, – пари, газу, води.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Обертанням абсолютно твердого тіла навколо нерухомої осі називається такий його рух, при якому всі т о ч к и т і л а ру- хаються в пл о- щинах, перпе н- дикулярних до нерухомої пря- мої, що називається віссю обертання т і- ла, і описують кола, центри яких лежать на цій осі (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів