Словник Української Мови
Буква
1. Який здійснює обертання, рухається по колу навколо своєї осі або іншого центру; обертальний.
2. Який призначений для обертання або створення обертального руху.
3. У техніці: який відноситься до кругового, ротаційного руху або принципу дії механізмів (наприклад, обертовий рух, обертовий двигун).
Приклад 1:
За час Т, що дорівнює періоду коли- вань, вектор амплітуди повертається на кут π2 , а проекція його кінця зробить одне повне коливання навколо положення рі в- новаги O, отже, обертовий вектор ампліт у- ди повністю характеризує гармонічне к о- ливання. Нехай точка бере участь у двох гар – монічних коливаннях однакової ч астоти, які напрямлені вздовж однієї прямої: ( )01011 tcosAx ϕω += , ( )02022 tcosAx ϕω += .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Обертовий суглоб, як різновид блокоподібного суглобу. ________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________ б) Двухосьові Эліпсоподібний (лат.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”