Древослів

Словник Української Мови

рахунок

Буква

1. Документ, що містить перелік товарів, послуг або робіт з вказанням їх кількості, ціни та загальної суми до сплати, який постачальник виставляє покупцю для оплати.

2. Запис, облік чого-небудь за допомогою чисел; сукупність арифметичних дій, спрямованих на визначення кількості, суми, підсумку.

3. Фінансовий документ у банківській установі, що відкривається для юридичної чи фізичної особи з метою зберігання, надходження та витрачання коштів.

4. У спорті: цифровий показник кількості очок, голів, балів, набраних учасниками змагання або командою.

5. (перен.) Взаємні стосунки, що вимагають відплати, помсти або вдячності; те, що належить комусь за вчинки.

Приклади вживання

Приклад 1:
За даною формою розрахунків банк зобов’язується за дорученням платника, за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести необхідну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи в цьому ж або іншому банку в термін, установлений законом, якщо коротший термін не передбачений договором банківського рахунка або не визначається застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
За цією формою розрахунків банк (банк – емітент) зобов’язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії з одержання від платника і (або) акцепту – платежу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Її характерною рисою є більш м’які вимоги до партнерів за рахунок спільної роботи, а також робота в режимі «On – line».
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів