Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “розштибувати” — розкривання, розкриття чогось, що було заштибоване (закріплене штибом, шпилькою або подібним предметом).
2. У переносному значенні — розкриття, викриття чогось прихованого, таємного, зокрема розвідувальних чи шпигунських структур.
1. Розстібати, відстібати, розкріпляти те, що було заштибоване (наприклад, гачками, шпильками або застібками).
2. Розкривати, розгортати щось заштибоване або закріплене (наприклад, подол спідниці, пола халата).
3. Перенісне значення: починати говорити щось відверто, розкривати свої думки, почуття або наміри.
1. Розстібатися, розкриватися (про одяг, взуття тощо, що застібається на ґудзики, гачки, блискавки).
2. Розкриватися, розхилятися (про предмети, що з’єднані або закриті за допомогою ґудзиків, гачків, замків).
3. Перен. Ставати менш стриманим, розкріпачуватися, розкутуватися (про людину, її поведінку).
1. Розсунутися, розійтися в різні боки від штовхання, тиску або власного руху (про предмети, частини чогось, натовп).
2. Розійтися, розсунутися, щоб дати комусь, чомусь пройти або розміститися (про людей, тварин).
3. Перен. Розірвати зв’язки, стосунки, припинити спілкування з кимось.
1. Дія за значенням дієслова “розштовхувати” — насильницьке розсування, розтискання когось або чогось, створення простору шляхом фізичного відтискування в різні боки.
2. (перен.) Активні, часто нав’язливі дії, спрямовані на просування, затвердження когось або чогось у певному середовищі, суспільстві.
1. Штовхаючи, відсувати, відтискати когось або щось у різні боки, розчиняти шлях, проштовхуючись.
2. Розтискати, роздавлювати щось тверде шляхом натискання або удару.
3. Розганяти, розсіювати (натовп, хмари тощо) силою поштовху або іншим впливом.
1. Взаємно штовхати один одного, відштовхуватися один від одного (про двох або більше осіб, тварин).
2. Розсувати, розтискати щось, штовхаючи в різні боки; розпихати.
3. Розташовуватися, влаштовуватися, просуваючись, відштовхуючи інших або щось зі свого шляху.