1. Штовхаючи, відсувати, відтискати когось або щось у різні боки, розчиняти шлях, проштовхуючись.
2. Розтискати, роздавлювати щось тверде шляхом натискання або удару.
3. Розганяти, розсіювати (натовп, хмари тощо) силою поштовху або іншим впливом.
розштовхувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розтручувати — розштовхувати, розганяти. Розтулок — думка, розум («дав мені Бог такий розтулок у голові»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Йому казали: «Треба розштовхувати ліктями, щоб пробитись!» Він не любив юрби, де доводилося розштовхувати. Він уникав переповнених вагонів трамваю.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: дієслово () |