1. (діал.) Те саме, що огидний — такий, що викликає відразу, огиду; бридкий, гидкий.
2. (перен., діал.) Про людину: поганий, мерзенний, огидний у вчинках.
огудний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не люди винні в цьому, а огудний дух, що оволодів їхніми серцями. 121 Л о г в и н. Так, згадав і я, що наперсник Христа називає його закон новим: “Нову заповідь даю вам”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |