Категорія: Р

1. Розмовне, експресивне. Розповісти, виказати щось у деталях, часто з захватом або піднесенням; розбалакатися, розговоритися.

2. Розкрити, виявити щось приховане, таємне в результаті розмов або розпитувань; вишукати, дізнатися.

Розшугакатися — діалектне дієслово, що означає почати голосно, несамовито сміятися, реготати; розгулятися від сміху.

1. Розігнати, змусити розбігтися когось або щось (переважно про птахів, тварин).

2. Розігнати, розпорошити (хмари, туман, дим тощо).

3. Перен. Розвіяти, усунути (сумніви, думки, настрої).

1. Розгулятися, розвеселитися, набути бадьорості та жвавості (часто після періоду сумного або млявого настрою).

2. Розбалакатися, стати розмовним, розговоритися (переставши соромитися або бути замкнутим).

3. Розігнатися, набрати швидкості (про механізм, транспортний засіб тощо).

1. Розсунути, розіпхнути, розштовхати щось, що було зімкнуте або збите в щільну масу.

2. Розкрити, розтулити (наприклад, вії, повіки).

3. Розплющити, розкрити широко (очі).

1. Розібрати, розкріпити шліхти (дерев’яні клини, що забиваються в щілини для з’єднання деталей).

2. Розібрати, розкріпити з’єднання, виконане за допомогою шліхтів.

1. Втрачати щільність з’єднання, поступово виходити з пазів або зчленування (про деталі конструкції, елементи будови тощо).

2. Перен. Ставати менш згуртованим, втрачати цілісність, починати розпадатися (про колектив, угруповання, організацію).

Розривати, роздирати на шматки, частини.

Переносно: розчленовувати, аналізувати щось складне на складові частини, часто з негативним відтінком (наприклад, про надмірно детальний аналіз твору).