drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • ой’кіт

    Ой’кіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    Ой’кіт — власна назва річки в Україні, правої притоки Лімниці, що протікає в межах Калуського району Івано-Франківської області.

  • окадькуватий

    Який стосується Окадька, пов’язаний з ним; властивий Окадьку.

  • окадькуватість

    Окадькуватість — властивість за значенням прикметника “окадькуватий”: незграбність, неповороткість у рухах або діях; млявість, повільність.

  • оказати

    1. Зробити щось для когось, надати допомогу, послугу або виконати прохання.

    2. Виявити, проявити якусь дію, ставлення, почуття (наприклад, повагу, опір, довіру).

    3. (У пасивних конструкціях) Виявитися, бути, стати кимось або чимось (наприклад, «виявитися правдою», «оказатися героєм»).

  • оказатися

    1. Виявитися, стати кимось або чимось, опинитися в якомусь стані, положенні або місці.

    2. Бути знайденим, виявленим, знаходитися десь (часто несподівано або після пошуків).

    3. Виявити свою сутність, показати себе з якогось боку (у певних обставинах).

  • оказенення

    1. (лінгв.) Процес або результат перетворення загального іменника на власну назву (оніму), коли звичайне слово набуває функції власного імені (наприклад, назви географічного об’єкта, організації, торгової марки).

    2. (рідк.) Надання чому-небудь ознак або характеру казки; перетворення на казку, оповідання у казковій формі.

  • оказенити

    1. Надати чомусь або комусь ознак, властивостей чи вигляду казенності; зробити казенним, офіційно-бюрократичним, позбавивши живості та індивідуальності.

    2. У переносному значенні: зробити щось дуже формальним, сухим, шаблонним, позбавленим творчого початку.

  • оказенитися

    1. (розм.) Стати казенним, набути рис казенності, офіційної шаблонності та бездушності; перетворитися на щось бюрократичне, формальне, позбавлене живого змісту.

    2. (перен., розм.) Втратити оригінальність, індивідуальність, стати шаблонним, безликим, зарегламентованим.

  • оказенювання

    1. Процес надання чомусь ознак, властивостей або статусу оказії — рідкісного, незвичайного або випадкового предмета, явища чи події, що розглядається як унікальний екземпляр або курйоз.

    2. У лексикографії та лінгвістиці — практика внесення слова до словника або довідника з позначкою “оказіоналізм” (тобто як випадкового, одноразового утворення, створеного для конкретного контексту).

  • оказенювати

    1. (рідко) Надавати чомусь ознак або властивостей оказії; перетворювати щось на оказію, тобто на дивну, незвичайну, часто безглузду чи показну подію або явище.

    2. (переносно) Робити щось надмірно складним, заплутаним або штучно ускладненим, надавати діям або процесам характеру бюрократичної тяганини.