Значення
-
(лінгв.) Процес або результат перетворення загального іменника на власну назву (оніму), коли звичайне слово набуває функції власного імені (наприклад, назви географічного об’єкта, організації, торгової марки).
-
(рідк.) Надання чому-небудь ознак або характеру казки; перетворення на казку, оповідання у казковій формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оказенення, р. оказенення, д. оказененню, з. оказенення, о. оказененням, м. оказененні, к. оказенення