drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • оранжево-жовтий

    Який має колір, що поєднує відтінки оранжевого та жовтого, будучи проміжним між ними; жовтий з оранжевим відливом або насиченістю.

  • оранжево-червоний

    Яскраво-насичений колір, проміжний між оранжевим і червоним, що нагадує забарвлення стиглого мандарина або полум’я.

  • оранжерейка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “оранжерея”: невелика або компактна оранжерея, тепличка.

    2. Розм. Застаріла назва вулиці Оранжерейної в місті Одеса, що історично виникла поблизу місцевих оранжерейних господарств.

  • оранжерейний

    1. Стосовний до оранжереї, властивий їй; призначений для оранжереї.

    2. Переносно: вирощений у тепличних, надмірно захищених умовах; тендітний, ніжний, нетерплячий до несприятливих зовнішніх впливів.

  • оранжерея

    Спеціально обладнане приміщення зі штучним кліматом для вирощування теплолюбних рослин, зазвичай з великими заскленими поверхнями для доступу сонячного світла.

    Назва конкретної будівлі або комплексу такого типу, що часто використовується у власних назвах (наприклад, Оранжерея №1 Ботанічного саду).

  • оранжист

    1. Учасник або прихильник протестантської політичної організації «Оранжевий орден» (Orange Order), заснованої в Північній Ірландії в 1795 році, яка традиційно відстоює союз з Великою Британією та протестантські цінності.

    2. Історично — прибічник короля Вільгельма III Оранського (Вільгельма Оранського) у політичній боротьбі в Англії, Ірландії та Шотландії наприкінці XVII — на початку XVIII століття, зокрема під час так званих «Війн за королівську спадщину».

  • оранжистський

    1. Стосовний до оранжистів, пов’язаний з ними; властивий оранжистам.

    2. Стосовний до політичної організації «Оранжевий орден» (Orange Order) в Ірландії та Північній Ірландії, що об’єднує протестантів-юніоністів, або до її ідеології.

  • оранжит

    оранжит — мінерал, різновид кварцу, що має оранжевий або жовто-оранжевий колір завдяки присутності в його складі оксидів та гідроксидів заліза (гетиту, лімоніту); використовується в ювелірній промисловості як напівдорогоцінний камінь.

  • ораний

    1. Який був підданий оранню, оброблений плугом або іншим знаряддям для орання; розораний.

    2. У значенні прикметника до дієслова “орати” у розмовному значенні “важко працювати, трудитися” — який багато й інтенсивно працював, зробив великий обсяг роботи (наприклад, “цілий день ораний”).

  • ораниця

    1. (заст.) Те саме, що оранка — дія за значенням орати; обробіток землі плугом або ралом.

    2. (заст., перен.) Поле, земля, яку обробляють оранкою; рілля, нива.

    3. (заст., перен., поет.) Ужиткова земля, сільськогосподарська угідь; часто як символ праці, життєдайності.