1. (дієслово) Обступити когось, щось тісним колом, оточити натовпом.
2. (дієслово, переносне значення) Ущільнити, розташувати дуже щільно, один біля одного (про предмети).
Категорія: О
-
обтовчений
Обтовчений (від дієслова “обтовкти”) — такий, що має зношений, потертий вигляд через тривале або інтенсивне використання; пошарпаний, зношений, зітнений.
-
обтопити
1. Обкласти, обмурувати щось для захисту від вогню або посилення конструкції, зокрема стіни печі, каміна тощо.
2. Захистити від морозу, зробити теплішим, утепливши стіни, вікна, двері.
3. Розтопити, нагріти повітря в приміщенні, опаливши його (про печ, камін тощо).
-
обтопитися
1. (про будівлю, приміщення) Нагрітися, стати теплим внаслідок опалення; прогрітися.
2. (розм.) Нагрітися, стати теплим (про людину або частини тіла), перебуваючи біля джерела тепла (вогню, печі тощо).
-
обтоплювання
1. Дія за значенням дієслова “обтоплювати” — обгортання, обмотування чогось навколо чогось іншого, зазвичай з метою утеплення або захисту.
2. (спец.) Процес нагрівання, теплової обробки зовнішньої поверхні чогось, наприклад, металевої заготовки, для поліпшення її властивостей або підготовки до подальших операцій.
-
обтоплювати
1. Регулярно опалювати приміщення, підтримуючи в ньому теплу температуру протягом певного часу.
2. Обігрівати щось з усіх боків або з різних сторін, оточуючи теплом.
-
обтоплюватися
1. (про приміщення) Ставати теплим, нагріватися в результаті опалення; прогріватися.
2. (розм., про людину) Тривало грітися біля вогню, печі тощо; обігріватися.
-
обтоптаний
1. Який має зім’яті, потерті, зношені від ходіння ділянки (про одяг, взуття).
2. Який став гладким, твердим, втратив рослинність через часті проходи людей або тварин (про землю, стежку, траву).
3. Перен. Який втратив свіжість, оригінальність, став банальним через надмірне вживання (про слова, фрази, теми).
-
обтоптаність
Властивість за значенням дієслова “обтоптати”; стан пошарпаності, зношеності від тривалого носіння або ходіння (про взуття, одяг, поверхню).
Переносно: втрата свіжості, оригінальності, новизни; банальність, заяложеність (про думки, теми, сюжети).
-
обтоптати
1. Топчучи, ущільнити поверхню чогось або прим’яти щось навколо (наприклад, сніг навколо дерева, землю біля паркану).
2. Пошкодити, зносячи або зім’явши ходьбою, топтанням (наприклад, обтоптати траву біля хати, обтоптати краї нового взуття).
3. Перен., розм. Довго перебуваючи десь, стати звичним, своїм у певному місці або колі людей (наприклад, обтоптати всі куточки саду, обтоптати поріг установи).