Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “обтискати” — стискання з усіх боків, оточення щільним кільцем; облямування, обтиснення.
2. (у техніці) Технологічна операція обробки металу тиском, при якій заготовку обтискають у поздовжньому напрямі для зменшення поперечного перерізу або формування певного профілю.
1. Щільно охоплювати, стискати з усіх боків, обхоплювати руками або чимось іншим.
2. Обжимати, стискаючи, надавати чомусь потрібної форми або щільності (наприклад, про деталі, вироби з металу).
3. Розмовне. Обіймати когось, охоплювати руками.
1. (перехідне) Натискати, стискати з усіх боків; обтискувати себе чимось.
2. (неперехідне) Пробиратися крізь щось, стискаючись, притискуючись; обтискуватися крізь щільне середовище або вузький простір.
3. (розмовне, неперехідне) Тісно притулятися, притискатися до когось або чогось.
Обтискач — спеціальний інструмент у вигляді металевої пластини або ножа, що використовується в гончарстві для обтискання (формування та вирівнювання) зовнішніх стінок виробу на гончарному крузі під час роботи.
Обтискач — різновид ручного столярного або слюсарного інструмента (зазвичай у формі гака) для стискання, здавлювання або міцного утримання деталей під час їх обробки або з’єднання.
1. Призначений для обтискання, обтискування; який стискає, обтискує щось.
2. У техніці: що стосується обробки металу тиском (наприклад, про обтискний прес).
1. Дія за значенням дієслова “обтискувати” — стискання чогось з усіх боків, тиснення навколо чогось або обтискання чогось руками.
2. Технологічна операція в металообробці, обробці матеріалів або гончарстві, що полягає у формуванні, ущільненні або зміні форми предмета шляхом механічного тиску навколо нього.
1. Щільно охоплювати, стискати з усіх боків, притискати до поверхні.
2. У техніці: піддавати обробці тиском для надання певної форми, щільності або для видалення зайвої рідини.
3. Переносно: тіснити, обмежувати чиюсь свободу дій, опинятися в скрутному становищі.
1. Від дієслова “обтискувати” у значенні стискати, оточувати когось, щось; пасивний стан: бути стиснутим, оточеним кимось, чимось.
2. Розм. Від дієслова “обтискувати” у значенні обтирати, витирати щось; пасивний стан або дія, спрямована на себе: витиратися, обтирати себе (наприклад, рушником).
1. (про рослини) Такий, що має обтиснену, стиснуту форму; зігнутий, придавлений.
2. (переносно, розм.) Про людину: пригнічений, засмучений, сумний; такий, що має похмурий, понурий вигляд.
Обтислість — властивість за значенням прикметника “обтислий”; стислість, лаконічність, вираженість чого-небудь у короткій, але вичерпній формі.