Словник Української
1. (від лат. optio — вибір) Такий, що не є обов’язковим; такий, що залишається на власний розсуд, вибір або бажання; добровільний, необов’язковий.
2. (у спеціальних галузях, напр., у фінансах, програмуванні) Що стосується опціону або має його природу; що надає право, але не зобов’язання.
Властивість або стан, що передбачає наявність вибору, можливість добровільного рішення щодо виконання дії, використання чогось або приєднання до чогось; необов’язковість.
У лінгвістиці — принцип або властивість, що стосується мовних елементів, які можуть бути присутніми або відсутніми у висловлюванні без порушення його граматичної правильності.
1. Який стосується одночасного поєднання ротової порожнини та статевих органів у сексуальній практиці, зокрема про стимуляцію статевих органів партнера губами та язиком.
2. Який характеризує сексуальний контакт, що здійснюється через дії, спрямовані між ротовою порожниною та статевими органами.
1. (миф.) У давньоіранській міфології — божество, покровитель справедливої війни та воїнів, один із язатів (божественних істот).
2. (іст.) Назва однієї з найдавніших областей (нахарарств) Великої Вірменії, розташованої на північному сході країни.
Велика людиноподібна мавпа (Pongo) з довгими руками та густою рудувато-коричневою шерстю, що мешкає виключно у дощових лісах островів Калімантан та Суматра.
1. Велика людиноподібна мавпа (Pongo) з довгими руками та рудувато-коричневою шерстю, що мешкає на островах Калімантан та Суматра.
2. Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину.
1. Порода декоративних акваріумних риб із родини коропових, різновид золотої рибки, що відрізняється характерними жировими наростами на голові, які нагадують ягоду малини або капюшон.
2. Власна назва, ім’я персонажа (наприклад, у літературних творах, аніме, іграх).
1. Істор. Особа, яка брала в оренду земельну ділянку, маєток, промисловий об’єкт (млин, броварню, шинок) або право на збір податків і мита на визначений строк за сплату обумовленої суми грошей; орендатор.
2. Істор. Власник або керівник орендованого господарства, промислового закладу або торговельного підприємства.
Орандарка — жінка, яка орендує землю, майно або підприємство (оранду) за певну плату (оранду) для ведення господарства або комерційної діяльності.
Орандарка — власниця або наймана керівниця шинку, корчми або іншого питного закладу в історичному контексті (заст., іст.).