обтіпати

1. Розмовне: швидко, неохайно або недбало зробити щось, виконати роботу поверхнево, без старанності.

2. Розмовне: побити когось, відчупити; також завдати поразки у сутичці, грі тощо.

3. Діал. обтрусити, обвіяти (наприклад, вітер обтіпає дерево).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |