1. (в інформатиці) Процес або результат визначення типу даних для змінної, параметра функції чи іншого об’єкта в комп’ютерній програмі, що забезпечує коректну роботу з даними та дозволяє виявити помилки на етапі компіляції або виконання.
2. (в програмуванні) Специфічна система типізації, що характеризує мову програмування (наприклад, статичне або динамічне обтіпування, сильне або слабке обтіпування).