Древослів

Словник Української Мови

обтіпаність

[obtipɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “обтіпаний”; стан, коли щось обтріпане, пошарпане, має обірвані краї або кінці.

  2. Рідк. Властивість за значенням дієслова “обтіпати”; стан після обтрушування, оббивання (наприклад, килима).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтіпаність, р. обтіпаності, д. обтіпаності, з. обтіпаність, о. обтіпаністю, м. обтіпаності, к. обтіпаносте

Більше записів