обтовчений

[obtoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Обтовчений (від дієслова “обтовкти”) — такий, що має зношений, потертий вигляд через тривале або інтенсивне використання; пошарпаний, зношений, зітнений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтовчений, р. обтовченого, д. обтовченому, з. обтовченого, о. обтовченим, м. обтовченім

Більше записів