Значення
-
Процес надання чомусь ознак, властивостей або статусу оказії — рідкісного, незвичайного або випадкового предмета, явища чи події, що розглядається як унікальний екземпляр або курйоз.
-
У лексикографії та лінгвістиці — практика внесення слова до словника або довідника з позначкою “оказіоналізм” (тобто як випадкового, одноразового утворення, створеного для конкретного контексту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оказенювання, р. оказенювання, д. оказенюванню, з. оказенювання, о. оказенюванням, м. оказенюванні, к. оказенювання