1. Процес надання чомусь ознак, властивостей або статусу оказії — рідкісного, незвичайного або випадкового предмета, явища чи події, що розглядається як унікальний екземпляр або курйоз.
2. У лексикографії та лінгвістиці — практика внесення слова до словника або довідника з позначкою “оказіоналізм” (тобто як випадкового, одноразового утворення, створеного для конкретного контексту).