Словник Української
1. Позбавити когось батьків або одного з батьків через їх смерть, залишити сиротою.
2. Переносно: позбавити когось опіки, підтримки, залишити самотнім, без захисту або без того, хто був опорою.
3. Переносно: зробити безгосподарним, порожнім, безвласним (про будинок, місце тощо).
1. Втратити батьків або одного з батьків, залишитися сиротою.
2. Переносно: втратити когось дуже близького, дорогого, опору в житті; залишитися самотнім, без підтримки.
3. Переносно: залишитися без чогось важливого, необхідного, що було основою, суттю чогось.
1. Який залишився без батьків або одного з батьків, перетворився на сироту.
2. Який залишився самотнім, без близьких людей, без підтримки; покинутий, самітній.
3. Переносно: який залишився порожнім, безлюдним, позбавлений колишнього життя або наповненості (про місце, простір).
1. Стан або почуття людини, яка втратила батьків або близьких опікунів; сирітство.
2. Почуття самотності, покинутості, відчуття втрати зв’язку з кимось або чимось важливим.
3. Переносно: стан занедбаності, запустіння (про місце, природу тощо).
1. Втратило батьків або одного з батьків, стало сиротою (про дитину).
2. Позбавилося когось, хто був опорою, захистом, підтримкою; стало самотнім, безпорадним через втрату близької людини (також переносно).
3. Стало порожнім, безлюдним, занедбаним через відсутність когось (переносно про місце, приміщення тощо).
1. Втратити батьків або одного з батьків через їхню смерть.
2. Переносно: втратити когось дуже близького, дорогого; залишитися самотнім, без підтримки, опіки.
3. Переносно: залишитися без чогось важливого, необхідного, що було основою існування або діяльності.
Втратити батьків або одного з батьків, залишитися сиротою (про дитину).
Втратити близьку, дорогу людину, опинитися в самотності, зазнати сирітства (також у переносному значенні).
Про місце, простір: набути вигляду покинутого, безлюдного, сумного; спорожніти.
1. Який залишився без батьків або одного з батьків, перетворився на сироту.
2. Який позбавлений когось або чогось важливого, близького, необхідного; покинутий, самотній.
3. Про місце, простір тощо: який залишився без людей, живих істот; безлюдний, спустілий.
1. Стан, коли людина втратила одного або обох батьків, залишилася сиротою.
2. Переносно: стан самотності, покинутості, відчуття втрати опори чи захисту.
3. Процес, внаслідок якого людина, група людей або навіть тварина стає сиротою (наприклад, внаслідок війни, стихійного лиха).
1. (діал.) Який має відношення до села Оситня (Оситняжка) на Черкащині, походить звідти або характерний для його мешканців.
2. (діал.) Який має відношення до річки Оситня (Оситняжка), притоки Тясмину, або її берегів.