осиротілий

[osɪrotilɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Який залишився без батьків або одного з батьків, перетворився на сироту.

  2. (Психологія) –

    Який залишився самотнім, без близьких людей, без підтримки; покинутий, самітній.

  3. (Література) –

    Переносно: який залишився порожнім, безлюдним, позбавлений колишнього життя або наповненості (про місце, простір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осиротілий, р. осиротілого, д. осиротілому, з. осиротілого, о. осиротілим, м. осиротілім

Більше записів