Значення
- (Соціологія) –
Який залишився без батьків або одного з батьків, перетворився на сироту.
- (Психологія) –
Який позбавлений когось або чогось важливого, близького, необхідного; покинутий, самотній.
- (Лінгвістика) –
Про місце, простір тощо: який залишився без людей, живих істот; безлюдний, спустілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осирочений, р. осироченого, д. осироченому, з. осироченого, о. осироченим, м. осироченім, к. осирочений