1. (хім.) Який містить у своєму складі хімічний елемент осмій (Os).
2. (геол., мін.) Який містить у своєму складі мінерали або сполуки осмію.
Категорія: О
-
осмієвмісність
1. Хімічна властивість речовини, зокрема мінералу, вміщувати в своєму складі осмій як хімічний елемент.
2. Міра або ступінь наявності, концентрації осмію в певній речовині, сполуці або мінералі.
-
осмій
1. Хімічний елемент з атомним номером 76, перехідний метал платинової групи, дуже важкий і крихкий, з найвищою серед усіх елементів густиною; позначається символом Os (від лат. Osmium).
2. У міфології: один з титанів давньогрецької міфології, син Урана і Геї, батько богинь-німф океанід (заст., від грец. Ὠκεανός).
-
осмійорганічний
1. (хімія) Пов’язаний з органічними сполуками, що містять осмій, або стосується їх; властивий таким сполукам.
-
осмілений
Який набув сміливості, перестав боятися; став сміливішим.
-
осміленість
Властивість за значенням прикметника “осмілений”; стан, коли хтось набув сміливості, відваги, перестав боятися.
Рідкісне, застаріле значення: нахабство, зухвалість, зайва самовпевненість у поведінці або висловлюваннях.
-
осмілити
1. Надати комусь сміливості, зробити когось сміливішим, спонукати до рішучих дій.
2. (у пасивному стані, “осмілитися”) Набратися сміливості, відважитися на щось.
-
осмілитися
1. Набратися сміливості, перебороти страх або сором і зробити щось, що вимагає відваги або рішучості.
2. (рідк.) Стати сміливішим, набути більшої впевненості в собі.
-
осміліти
1. Набратися сміливості, перестати боятися; стати сміливішим.
2. Стати більш рішучим у своїх діях або висловлюваннях, відчути внутрішню впевненість.
-
осмілітися
1. Набратися сміливості, перестати боятися; стати сміливішим.
2. Стати більш рішучим, відважитися на щось, набути певної зухвалості.