Категорія: О

  • отрясання

    1. (діал.) Дія за значенням «отрясати»; струшування чогось із поверхні, звільнення від чогось шляхом поштовхів або трясіння.

    2. (перен., рідк.) Рішуче відкидання, позбавлення чогось (наприклад, панування, ярма).

    3. (у літературі) Назва однієї з церковних покаянних молитов, що вживалася в українських требниках XVII–XVIII ст.

  • отрясати

    1. Різко струшувати щось, збивати струшуванням (пил, сніг тощо).

    2. Переносно: звільнятися від чогось, позбавлятися якогось почуття, стану, образу (наприклад, від жалю, страху, думок).

    3. Застаріле: трясти чимось з силою, розмахувати.

  • отрясатися

    1. Різко трястися, здригатися від сильного переживання, хвилювання, страху або неприязні.

    2. (переносно) Рішуче відмовлятися від чогось, зрікатися, відкидати щось із огидою або принципово.

  • отрясти

    1. Різким, енергійним рухом зітрусити, струсити щось, щоб позбутися чогось, що пристало або налипло.

    2. Переносно: звільнитися від чогось неприємного, тяжкого, набридливого (думок, почуттів, впливу).

  • отрястися

    1. Різким рухом звільнитися від чого-небудь, що пристало, налипло; струсити з себе (наприклад, пил, сніг, воду).

    2. Переносно: звільнитися від чого-небудь неприємного, обтяжливого (наприклад, від клопоту, неприємних думок, впливу).

    3. Застаріле: потрястися, здригнутися (від жаху, холоду тощо).

  • отряха

    1. (діал.) Те саме, що відряха — невелика кількість чогось, що струшується або відпадає; те, що відряхається (наприклад, сніг з взуття, пил з одягу).

    2. (діал., перен.) Незначна, мізерна кількість чогось; крихта, дрібниця.

  • отряхати

    1. Стукаючи, трясучи щось, збивати з поверхні (пил, сніг, бруд тощо).

    2. Переносно: позбавлятися чогось, звільнятися від когось або чогось (звичок, поглядів, набридливих людей).

  • отряхатися

    1. Скидати з себе що-небудь, струшуючи, різкими рухами звільнятися від чогось (наприклад, від води, снігу, пилу).

    2. Переносно: рішуче відкидати, позбавлятися чогось неприємного, набридливого, звільнятися від якогось тягаря або впливу.

  • отряхнути

    1. Різким, рвучким рухом струсити щось, звільнити від чого-небудь, що пристало або налипло (наприклад, пил, сніг, воду).

    2. Переносно: швидко звільнитися від якогось неприємного стану, відчуття або думок.

  • отряхнутися

    1. Різким, енергійним рухом тіла або його частини скинути з себе що-небудь, що прилипло, налипло (пил, сніг, краплі води тощо); струсити з себе.

    2. Перен., розм. Позбутися когось, чогось неприємного, набридливого; звільнитися від чогось.