огида

1. Почуття різкого відразу, огиди, фізичного чи морального неприйняття до когось або чогось, що сприймається як щось бридке, мерзенне.

2. Предмет, явище або дія, що викликає таке почуття; щось огидне, бридке, мерзенне.

Приклади вживання

Приклад 1:
Де серце сповнене вагань, Там панують огида і нудьга. Моряк не співає, а непокоїться й боїться, Коли лютують морські хвилі, Коли шалений Аустер1 розбурхує Адріатику І моряк губить кермо корабля.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |