drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • однозахідний

    Який здійснює захід (посів) одночасно або в один прийом на всій площі поля.

  • однозвійний

    1. (Про тварин) Такий, що має лише один звій (один виток) рогів, спіралеподібно закручених у бік.

    2. (Перен., розм.) Про людину: обмежених поглядів, недалекоглядний, тупий.

  • однозвук

    1. Музичний інтервал, що дорівнює примі (унісону); однакові за висотою звуки, що беруться на різних струнах або різними голосами.

    2. Рідкісне позначення для одноголосного музичного твору або виконання (монодії).

  • однозвучний

    1. Який має один звук, складається з одного звуку (про музичний інструмент, сигнал тощо).

    2. Який видає однакові, монотонні звуки; одноманітний за звучанням.

    3. У літературознавстві: такий, що має однаковий звук у кінці рядків; що римується.

  • однозвучність

    1. Властивість звуків, слів або поетичних рядів, що мають однаковий або дуже схожий звуковий склад; однаковість звучання.

    2. У музиці: однаковість висоти звуку; монофонія, одноголосся.

    3. Переносно: одноманітність, відсутність різноманітності у висловлюваннях, думках, способі життя тощо.

  • однозвучно

    1. Однаково, однаковим звучанням; монотонно, без змін у тоні або тембрі.

    2. Узгоджено, в єдності, гармонійно (зазвичай про голоси, інструменти тощо).

  • однозв’язний

    1. (у математиці, зокрема в теорії графів) Такий, що між будь-якими двома його вершинами існує лише один, єдиний шлях; що не містить циклів (про граф).

    2. (у топології) Такий, що є зв’язним і будь-який замкнутий контур у ньому можна стягнути в точку; що має тривіальну фундаментальну групу (про топологічний простір або підмножину).

    3. (у програмуванні та інформатиці) Пов’язаний таким чином, що обхід усіх елементів структури даних (наприклад, списку) можливий лише в одному напрямку, від одного елемента до наступного за єдиним зв’язком (про список, список тощо).

  • однозв’язність

    1. (у математиці, зокрема в теорії графів) Властивість зв’язного графа, який залишається зв’язним після видалення будь-якої однієї вершини.

    2. (у топології) Властивість топологічного простору, будь-яка замкнута крива в якому може бути неперервно стягнута в точку.

  • одноканатний

    1. Який складається з одного каната або має один канат як основну конструктивну частину.

    2. Який функціонує, рухається або підвішений на одному канаті (наприклад, про канатну дорогу).

  • однокаскадний

    Який складається з одного каскаду (ступеня, ланки) у технічних системах, зокрема в електронних схемах, гідравлічних або пневматичних пристроях.