Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, коли два або більше предмети, явища, ознаки тощо повністю збігаються між собою, не маючи відмінностей; ідентичність, схожість.
- (Логіка) –
У логіці та математиці — відношення між об’єктами, що означає їхню повну тотожність за всіма суттєвими властивостями; принцип, за яким об’єкт тотожний самому собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однаковість, р. однаковості, д. однаковості, з. однаковість, о. однаковістю, м. однаковості, к. однаковосте