1. Який має один схил, похилу поверхню лише з одного боку (про дах, покрівлю тощо).
2. Перен. Однобічний, обмежений, що розглядає щось лише з одного боку, не враховуючи інших аспектів.
Категорія: О
-
односхилість
1. Властивість за значенням прикметника “односхилий”; однобічність, односторонність у поглядах, думках, оцінках.
2. Матем. Характеристика поверхні, що має лише один схил або нахил у певному напрямку.
-
односхильний
1. (Про гори, схили, дахи тощо) Такий, що має один схил, похилий лише в один бік.
2. (Перен., про думки, погляди, інтереси) Спрямований в один бік, обмежений, однобічний.
-
односхідчастий
1. (у ботаніці) Про рослину, що має лише один схід (один ряд насіння у плоді).
2. (у зоології) Про тварину, що має лише один схід (один ряд зубів).
-
однотавровий
Який складається з одного таврового профілю або має один тавровий елемент у своїй конструкції (про металеві балки, колони, зварні конструкції тощо).
-
однотакт
1. Електричний імпульс або сигнал тривалістю в один такт (один період) роботи синхронізуючого генератора в цифрових пристроях.
2. Елементарна операція, цикл або стадія процесу, що виконується за один такт роботи машини, механізму або обчислювального пристрою.
3. Рідко вживана назва для однотактного двигуна внутрішнього згоряння, робочий цикл якого відбувається за один хід поршня (за два оберти колінчастого вала).
-
однотактний
1. Техн. Такий, що здійснює один робочий такт за два ходи поршня або за один оберт колінчастого вала (про двигун внутрішнього згоряння).
2. Ел. Такий, що працює або здійснюється протягом одного періоду змінного струму (про електричні кола, випрямлячі тощо).
3. Муз. У музичній перкусії: такий, що складається з одного удару або короткого звуку (про ритмічну фігуру, гру).
-
однофазність
Властивість або стан, що характеризується наявністю лише однієї фази, тобто однорідністю складу, структури або стану протягом усього об’єму.
У техніці, зокрема в електротехніці — характеристика електричного кола або системи, в якій змінний струм має лише одну синусоїдальну хвилю (одну фазу), на відміну від двох чи трьох у багатофазних системах.
У хімії та матеріалознавстві — стан речовини або матеріалу, що складається з однієї фази (наприклад, рідкої, твердої або газоподібної) без домішок інших фаз або включень.
-
однофазовий
1. Технічний термін, що стосується електрики: такий, що має одну фазу; призначений для роботи в мережі з однією фазою змінного струму (на відміну від дво- чи трифазного).
2. Технічний термін, що стосується механіки або хімії: такий, що складається з однієї фази (однорідний за складом і властивостями); однорідний.
-
однофамілець
1. Людина, що має однакове прізвище з кимось іншим, не будучи родичем.
2. (рідк.) Людина, що носить те саме прізвище, що й інша, часто стосовно осіб з однієї родини (в цьому значенні близьке до «однофамілець» у значенні «родич»).