однофазність

Значення

1. (Фізика) –

   Властивість або стан, що характеризується наявністю лише однієї фази, тобто однорідністю складу, структури або стану протягом усього об’єму.

2. (Техніка) –

   У техніці, зокрема в електротехніці — характеристика електричного кола або системи, в якій змінний струм має лише одну синусоїдальну хвилю (одну фазу), на відміну від двох чи трьох у багатофазних системах.

3. (Хімія) –

   У хімії та матеріалознавстві — стан речовини або матеріалу, що складається з однієї фази (наприклад, рідкої, твердої або газоподібної) без домішок інших фаз або включень.

Правопис та відмінювання