односторонність

Значення

1. (Філософія) –

   Властивість або стан, коли щось розглядається, оцінюється або здійснюється лише з одного боку, без урахування інших аспектів, точок зору або обставин; обмеженість, неповнота погляду чи підходу.

2. (Філософія) –

   У філософії та логіці — характеристика мислення або судження, що не враховує всіх зв’язків і протиріч дійсності, обмежуючись одним, часто поверхневим, аспектом явища.

3. (Юриспруденція) –

   У праві — такий характер зобов’язань, договору чи правовідносин, коли права або обов’язки належать лише одній стороні, а інша сторона має лише обов’язки або лише права.

Правопис та відмінювання