Категорія: О

  • одурення

    1. Стан, коли людина втрачає здатність тверезо мислити, критично оцінювати дійсність, часто внаслідок інтенсивного впливу пропаганди, маніпуляцій, ідеологічного тиску або тотального контролю над інформацією; затьмарення свідомості.

    2. Процес навмисного введення людини чи групи людей у такий стан шляхом систематичного поширення обману, напівправди, упереджених ідей з метою контролю над їхньою свідомістю та поведінкою.

  • одурити

    1. Обманути когось, ввести в оману, перехитрити, зробити дурним.

    2. Отримати щось від когось шляхом обману, виманити, обдурити.

  • одуритися

    1. Дістатися, дістати перевагу шляхом обману, хитрощів; обдурити когось.

    2. Розм. Зробити щось недбало, погано; спотворити, зіпсувати.

  • одурілий

    1. Який втратив здатність нормально мислити, розуміти навколишнє; приголомшений, оглушений від сильного враження, переживання, втоми тощо.

    2. Який діє безтямно, наче втратив розум; шаленілий, скажений.

    3. Розм. Надзвичайно сильний за інтенсивністю, ступенем вияву; дуже великий, величезний.

  • одурілість

    Стан психічного пригнічення, затьмарення свідомості, спричинений дією наркотичних, отруйних речовин або сильного впливу чинників навколишнього середовища (наприклад, спеки), що виражається в неповному усвідомленні дійсності, сповільненості реакцій, млявості.

    Переносно: стан інтелектуальної затьмареності, обмеженості, безглуздості в думках, вчинках або висловлюваннях.

  • одуріло

    1. (про особу) втратити здатність тверезо мислити, затьмаритися розумом від сильного враження, переживання тощо; стати начебто дурним.

    2. (переносно, про явище, стан) стати безглуздим, абсурдним, втратити здорову логіку.

  • одуріння

    1. Стан, коли людина втрачає здатність ясно мислити, критично оцінювати дійсність, часто внаслідок інтенсивного впливу якихось ідей, почуттів або зовнішніх факторів; затьмарення свідомості.

    2. (мед.) Порушення свідомості, що характеризується її затьмарінням, сплутаністю, дезорієнтацією та порушенням сприйняття навколишнього середовища.

  • одуріти

    1. Втратити здатність ясно мислити, стати дурним, безглуздим; також — впасти в стан затьмарення свідомості, стати непритомним.

    2. Втратити почуття міри, захопитися чимось до нестями, втратити розсудливість під впливом сильних почуттів або подій.

    3. Розм. Сильно здивуватися, збентежитися, бути враженим чимось несподіваним або надзвичайним.

  • одурітися

    Втратити здатність ясно мислити, стати дурним, безглуздим; оглупіти.

    Впасти в стан пригнічення, нерозважливості, апатії; затьмаритися розумом.

    Розм. Втратити почуття міри, захопитися чимось до нестями; збожеволіти від чогось.

  • одурливий

    1. Який має властивість одурманювати, викликати стан дурману, приголомшення або сплутаності свідомості (зазвичай про запах, пахощі тощо).

    2. Переносно: такий, що приголомшує, вражає, спантеличує своєю силою, інтенсивністю або незвичністю (про враження, почуття, явища).