оглушений
[oɦluʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Медицина) –
Який перебуває у стані втрати слуху або значного його погіршення внаслідок пошкодження органів слуху, сильного звукового впливу або контузії.
- (Психологія) –
Який перебуває у стані приголомшеності, сильного психічного потрясіння, збентеження, що призводить до тимчасової втрати здатності чітко мислити чи реагувати.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Про звук (зокрема приголосний), що втратив свою дзвінкість, став глухим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оглушений, р. оглушеного, д. оглушеному, з. оглушеного, о. оглушеним, м. оглушенім