1. (про особу) втратити здатність тверезо мислити, затьмаритися розумом від сильного враження, переживання тощо; стати начебто дурним.
2. (переносно, про явище, стан) стати безглуздим, абсурдним, втратити здорову логіку.
одуріло
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Серце Андрієве зовсім одуріло… Чимало минуло часу, поки Андрій вибрався з раптового шоку, зі стану одуріння й був здібний мислити. Він дивився на Копаєва й хотів чути ще, він хотів підтвердження, хотів доказів.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |