1. (заст.) Те саме, що очі — парний орган зору в людини та тварин.
2. (перен., заст.) Погляд, зір; увага, спостереження.
3. (перен., заст.) Думка, точка зору, ставлення до чогось.
Категорія: О
-
очесаний
1. Який був підданий очесуванню, розчісуванню (про вовну, льон, кужіль тощо).
2. Розчісаний, причесаний (про волосся).
3. Перен. Який був ретельно перевірений, переглянутий, відібраний (про групу людей, документи тощо).
-
очесати
1. Ретельно вичесати волосся або вовну, щоб розплутати й розрівняти.
2. (У техніці) Обробити поверхню спеціальним інструментом (очесом) для видалення задирок, нерівностей або надання шорсткості.
3. (Переносно, розм.) Суворо дорікнути, вилаяти когось; “пройтися” критикою.
-
очесатися
1. Розчісати собі волосся, надати зачісці охайного вигляду.
2. (перен., розм.) Привести себе до ладу, охайно вбратися, причепуритися.
-
очин
Очин — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
-
очисний
1. Який стосується очищення, призначений для очищення чогось (про механізми, споруди, процеси тощо).
2. Який стосується видалення домішок, сторонніх включень із чогось (про технологічні процеси).
3. У складі власних назв та технічних термінів: що вказує на призначення для очищення (наприклад, очисна станція, очисні споруди).
-
очисник
1. Той, хто займається очищенням, видаленням чогось зайвого, шкідливого або непотрібного; робітник, що обслуговує очисні споруди, пристрої.
2. Застаріле: той, хто очищає, зцілює від гріхів, морально перероджує; духовний наставник.
3. У техніці: пристрій або апарат для очищення чого-небудь (наприклад, повітря, води, зерна).
-
очистити
1. Зробити чистим, позбавити бруду, пилу, плям тощо; вимити, вичистити.
2. Звільнити від чогось зайвого, стороннього, шкідливого; видалити непотрібні елементи.
3. Про овочі, фрукти: зняти шкірку, лушпиння, оболонку.
4. Техн. Піддати спеціальній обробці для видалення домішок, отримання чистого продукту чи стану.
5. Перен. Звільнити від сумнівів, негативних думок або почуттів; духовно оновити.
-
очиститися
1. Стати чистим, звільнитися від бруду, пилу, чужорідних елементів; визріти, прояснитися (про рідину, атмосферу тощо).
2. Позбутися чогось зайвого, шкідливого, непотрібного; звільнитися від якихось вад, відчуттів, думок.
3. Отримати прощення гріхів, стати морально чистим; у релігійному контексті — пройти обряд очищення.
4. Прочистити собі порожнину, шлунок, кишківник (наприклад, в результаті блювання, проносного).
5. (у спеціальних значеннях) Про метал — стати чистішим унаслідок видалення домішок; про кристал — набути чіткішої форми.
-
очистка
1. Дія за значенням дієслова очищати; видалення чогось зайвого, шкідливого, бруду, домішок з поверхні або об’єму чогось.
2. Процес технологічної обробки для видалення небажаних компонентів (наприклад, очистка води, очистка стічних вод, очистка газу).
3. Спеціальне заходи, операція з ліквідації або нейтралізації небезпечних, ворожих елементів на певній території (військ., поліц.).
4. У сільському господарстві — обробіток насіння, зерна для відділення домішок та неповноцінних частин.
5. У техніці — видалення накипу, окалини, лакофарбових покриттів, іржі з поверхні металу.
6. У обчислювальній техніці — видалення тимчасових або непотрібних даних з пам’яті пристрою або носія інформації.
7. У переносному значенні — звільнення колективу, установи від небажаних, некомпетентних або провинуватих осіб.