обтрушений

[obtruʃɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Про рослини, зокрема про льон, коноплі) Такий, що піддався обтрушуванню — очищенню від труски, насіння, листя або бур’янів шляхом удару, трясіння або обробки спеціальними знаряддями.

  2. (Переносно, розм.) Дуже втомлений, знесилений, змучений до крайності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтрушений, р. обтрушеного, д. обтрушеному, з. обтрушеного, о. обтрушеним, м. обтрушенім

Більше записів