обтрушування

[obtruʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обтрушування — процес видалення пилу, бруду або інших дрібних частинок з поверхні предмета шляхом постукування, потрушування або оббивання.

  2. Обтрушування — у техніці та ремеслах: операція збирання, струшування чогось (наприклад, врожаю, зерна, пилу) з поверхні або з певної конструкції.

  3. Обтрушування — переносно: різка критика, осудження когось або чогось; викриття недоліків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтрушування, р. обтрушування, д. обтрушуванню, з. обтрушування, о. обтрушуванням, м. обтрушуванні, к. обтрушування

Більше записів