Значення
-
Викликати, провокувати неприязнь, ворожість, конфлікт між кимось; сіяти розбрат, розкол.
-
(заст.) Розпалювати, посилювати якесь почуття, стан (наприклад, розтравляти ненависть, сум).
-
(техн., хім.) Піддавати поверхню металу хімічній обробці для виявлення її структури, отримання рельєфу або очищення; травленням створювати рисунок на поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтравля, р. розтравляти, д. розтравляті, з. розтравля, о. розтравлям, м. розтравляті, к. розтравля