Категорія: О

1. Пов’язаний з ортодромією, що стосується найкоротшої лінії між двома точками на поверхні кулі (зокрема, Землі), якою є дуга великого кола.

2. У судноплавстві та авіації: такий, що проходить найкоротшим шляхом по поверхні земної кулі.

1. (У математиці, зокрема в теорії ґраток) такий, що є ортомодулярною ґраткою — обмеженою ґраткою з найменшим (0) та найбільшим (1) елементами, на якій визначено унарну операцію доповнення (´), що задовольняє умови: якщо a ≤ b, то b´ ≤ a´; a ∨ a´ = 1; a ∧ a´ = 0; та закон ортомодулярності: якщо a ≤ b, то b = a ∨ (b ∧ a´).

2. (У функціональному аналізі) такий, що стосується ортомодулярного простору — узагальнення гільбертового простору, де скалярний добуток замінено ортомодулярною форми, що задовольняє певні аксіоми.

1. (у медицині та біохімії) Пов’язаний з концепцією ортомолекулярної медицини, яка передбачає лікування та профілактику захворювань за допомогою оптимальних кількостей речовин, природно присутніх у організмі (наприклад, вітамінів, мінералів, амінокислот), з метою досягнення їх найбільш ефективної концентрації в клітинах.

2. (у біохімії) Стосовний до молекул, які є правильними, необхідними та оптимальними для біохімічних процесів у живому організмі.

Ортомурашиний — що стосується Орто-Мурашиного, історичної місцевості в Києві, розташованої на території сучасного Подільського району, де за переказами знаходився табір (стан) хана Батия під час облоги міста 1240 року.

Хімічний термін, що позначає сполуку, похідну від орто-положення мурашиної кислоти (ортомурашиної) та триетилового спирту або радикалу, зазвичай використовується для позначення естеру — ортомурашинотриетиловий ефір (HC(OCH₂CH₃)₃).