Категорія: О

  • ортоноволак

    1. Ортоноволак — власна назва села в Хорватії, розташованого в Сисацько-Мославинській жупанії.

    2. Ортоноволак — власна назва села в Боснії та Герцеговині, розташованого в Республіці Сербській.

  • ортонормалізація

    Процес перетворення системи векторів на ортонормовану (взаємно перпендикулярні одиничні вектори), зазвичай за допомогою процедури Грама — Шмідта.

  • ортонормальний

    1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що стосується системи векторів (або функцій), яка є одночасно ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).

    2. (у математиці) такий, що має властивість ортонормальності; побудований на основі ортонормальної системи, наприклад, ортонормальний базис.

  • ортонормований

    1. (У математиці, особливо в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) Про систему векторів (або функцій), яка є ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).

    2. (У математиці) Про базис векторного простору, що складається з ортонормованих векторів.

  • ортонормованість

    Властивість системи векторів у векторному просторі зі скалярним добутком, коли всі вектори системи є одиничної довжини (нормовані) та попарно ортогональні (перпендикулярні).

  • ортонормування

    Процес встановлення та кодифікації офіційних норм правопису (орфографії) літературної мови, спрямований на уніфікацію правил написання слів і їхніх форм.

  • ортооптичний

    1. (в офтальмології) стосовний до ортоптики — розділу офтальмології, що займається діагностикою та лікуванням порушень бінокулярного зору (наприклад, косоокості) за допомогою спеціальних вправ і апаратних методів.

    2. (в поліграфії) стосовний до ортоптики — розділу поліграфії, що вивчає методи та засоби корекції сприйняття зорової інформації для підвищення комфорту читання.

  • ортоорієнтант

    Ортоорієнтант — у математиці, зокрема в теорії графів та комбінаторній геометрії, орієнтація ребер планарного графа, при якій кожна грань (включаючи зовнішню) обмежена орієнтованим циклом, де всі ребра спрямовані за годинниковою стрілкою (або всі проти годинникової стрілки).

    Ортоорієнтант — у техніці та картографії, рідковживаний термін для позначення пристрою або системи, що забезпечує строгу орієнтацію об’єкта (наприклад, антени, платформи) у просторі щодо основних ортогональних напрямків (наприклад, за сторонами світу).

  • ортоорієнтація

    1. У геодезії та картографії — визначення або забезпечення правильного (прямого) орієнтування карти, плану чи аерофотознімка щодо сторін світу, коли північ на карті збігається з північчю на місцевості.

    2. У техніці та будівництві — точне просторове розташування об’єкта (наприклад, антени, сонячної панелі, будівлі) відповідно до заданих напрямків або сторін світу для оптимального функціонування.

  • ортооцтово-триетиловий

    Хімічний термін, що стосується складного естеру ортооцтової (ортовініградної) кислоти та триетилового спирту (гліцерину), або сполуки, утвореної на їх основі.