Значення
- (Геологія) –
У геодезії та картографії — визначення або забезпечення правильного (прямого) орієнтування карти, плану чи аерофотознімка щодо сторін світу, коли північ на карті збігається з північчю на місцевості.
- (Техніка) –
У техніці та будівництві — точне просторове розташування об’єкта (наприклад, антени, сонячної панелі, будівлі) відповідно до заданих напрямків або сторін світу для оптимального функціонування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортоорієнтація, р. ортоорієнтації, д. ортоорієнтації, з. ортоорієнтацію, о. ортоорієнтацією, м. ортоорієнтації, к. ортоорієнтаціє