оберт

1. Повний цикл обертання, круговий рух навколо осі або точки; один повний обіг.

2. (у техніці, фізиці) Одиниця вимірювання кількості обертання, що дорівнює повному повороту на 360 градусів.

3. (переносне) Різка зміна в розвитку подій, думок, настроїв; несподіваний поворот.

4. (застаріле, діалектне) Обвід, контур; те, що чимось обернено або обведено.

Приклади:

Приклад 1:
Якщо за час t тіло здійснює N обер- тів, то час, протягом якого обертове тіло здійснює один повний оберт N tT = , нази- вається періодом обертання. З іншого б о- ку, тіло, яке рівномірно обертається з к у- товою швидкістю ω, за час Т повертається на кут ϕ=2π.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
З ци- ми видами руху зв’язані запаси коли – вальної і оберт альної енергій, які повинні бути враховані в загальному балансі. Введемо такі позначення: eлE – енергія, зумовлена електронною кон – фігурацією (електронна енергія); колE – енергія, що відповідає кол иванням молекули ( коливальна, або вібраційна енергія); обE – енергія, зв’язана з обертанням моле- кули ( обертальна, або ротаційна ене р- гія).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Поступове збільше н- ня частоти падаючих променів приведе до того, що окремі фотони будуть поглинат и- ся молекулами, які переходитимуть при тому на що раз вищі оберт альні рівні. В цьому випадку виникає суто обертальний спектр поглинання.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”