Категорія: Х

Тлумачення із “Словника української мови”* ХРОБ А ЧЧЯ , я, с., діал. Хробачня .

1. Рідкісне діалектне позначення для жука-носорога (Oryctes nasicornis) або подібних великих жуків, що мають характерний виступ на голові.

2. У західних регіонах України — народна назва для личинки жука, зокрема хруща, що живе в ґрунті та пошкоджує коріння рослин.

1. (зоол.) Назва роду комах родини пластинчастовусих жуків (Scarabaeus), які живляться гноєм, згортають його у кулі та закопують у ґрунт для харчування та розмноження.

2. (перен., заст.) Людина, яка живе в бруді, непорядку або веде аморальний спосіб життя; неохайна, огидна людина.

Хрокало — власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, зокрема з творів Івана Франка, що втілює образ злого духа, чорта або демонічної істоти, яка може вселятися в людей.

Хрокало — у міфологічних уявленнях та художніх творах: нечиста сила, дух-спокусник, що спричиняє хвороби, кошмари або нещастя.

1. У музиці: підвищення або пониження основних ступенів діатонічного звукоряду на півтон, що призводить до появи хроматичних інтервалів і тонів; також — хроматичність, тобто наповнення музичної тканини хроматичними ходами.

2. У оптиці та фізиці: аберація оптичних систем (наприклад, лінз), що виявляється у розкладі світла в спектр і призводить до появи кольорових облямівок на контурах зображення; розрізняють поздовжній та поперечний хроматизм.

3. У колористиці та мистецтві: властивість кольору, що визначається його тоном (відтінком), насиченістю та світлістю; кольоровість, забарвленість.

1. У музиці: система звуковисотних відношень, що ґрунтується на поділі октави на дванадцять рівних напівтонів; сукупність хроматичних звуків (напівтонів) у межах октави, а також музичний твір або його частина, написані з використанням таких звуків.

2. У фізиці та техніці: розділ оптики, що вивчає колірний склад випромінювання, колірні властивості тіл і середовищ; також — колірні характеристики світла, його тон, насиченість.

3. У образотворчому мистецтві та колористиці: наука про кольори, їхню природу, взаємодію та гармонію; система кольорів у конкретному творі.

Комплекс ДНК, РНК та білків (гістонів і негістонів), що утворює основу хромосом у ядрі клітини еукаріотів; речовина, з якої формуються хромосоми під час поділу клітини.