хроматика

Значення

1. У музиці: система звуковисотних відношень, що ґрунтується на поділі октави на дванадцять рівних напівтонів; сукупність хроматичних звуків (напівтонів) у межах октави, а також музичний твір або його частина, написані з використанням таких звуків.

2. У фізиці та техніці: розділ оптики, що вивчає колірний склад випромінювання, колірні властивості тіл і середовищ; також — колірні характеристики світла, його тон, насиченість.

3. У образотворчому мистецтві та колористиці: наука про кольори, їхню природу, взаємодію та гармонію; система кольорів у конкретному творі.

Правопис та відмінювання