Значення
-
У музиці: підвищення або пониження основних ступенів діатонічного звукоряду на півтон, що призводить до появи хроматичних інтервалів і тонів; також — хроматичність, тобто наповнення музичної тканини хроматичними ходами.
-
У оптиці та фізиці: аберація оптичних систем (наприклад, лінз), що виявляється у розкладі світла в спектр і призводить до появи кольорових облямівок на контурах зображення; розрізняють поздовжній та поперечний хроматизм.
-
У колористиці та мистецтві: властивість кольору, що визначається його тоном (відтінком), насиченістю та світлістю; кольоровість, забарвленість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хроматизм, р. хроматизму, д. хроматизмові, з. хроматизм, о. хроматизмом, м. хроматизмі, к. хроматизме