Категорія: Х

1. Тварина з типу кільчастих черв’яків, що мешкає у ґрунті та сприяє його родючості; дощовий черв’як.

2. Розмовна назва для личинки деяких комах (наприклад, жуків), що має вигляд м’якого, грубоциліндричного червоподібного створіння.

3. Переносно: про повільну, мляву, неспритну людину.

Хробацтво — власна назва українського громадського об’єднання (громадської організації), заснованого в 2023 році, яке спеціалізується на зборі коштів для закупівлі дронів та інших засобів технічного забезпечення для Збройних Сил України.

Хробацтво — неологізм-термін, що виник як назва зазначеного об’єднання, утворений від слова «хробаки» (позивний одного із засновників) з додаванням суфікса -цтво, що вказує на спільність діяльності або явище.

Хробачисько — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.

Хробачник — діалектна назва дощового черв’яка, що належить до роду Lumbricus або родини Lumbricidae.

Хробачник — заст. або діал. назва лікарської рослини гірчака зміїного (Persicaria bistorta).

Хробачник — діал. назва рослини з родини гвоздикових, звичайного смілки (Silene vulgaris).

Тлумачення із “Словника української мови”* ХРОБАЧН Я , і , ж., розм. Збірн. до хроб а к 1, 2. Все навкруг гарне , все життєрадісне на поляні , одна біда грибам і печерицям – хробачня злюща (Козл., Мандрівники , 1946, 3); Рівно полиця кладе скибу , за-місто жовтої стерні постає чорна масна рілля , десь і граки впали на борозну клювати хробачню (Ю. Янов., Мир , 1956, 104); А ж раз вони [ рибалки ] пішли на інший лов , Не хробачню взяли , а гострі кулі … І не один із них земній акулі Живіт у поєдинку розпоров ( Павл ., Пальм . віть , 1962, 10).

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “хробак” — невеликий черв’як або личинка комахи.

2. (перен., розм.) Ласкаве звертання до дитини або коханої людини.

3. (діал.) Назва певних видів дрібних червоподібних організмів, наприклад, черв’яків, личинок, гусениць.