Словник Української Мови
1. (у технології друку) Пов’язаний із методом кольорового фотографічного відтворення зображень, заснованим на властивостях хромових сполук (наприклад, біхроматів) світлочутливості та здатності до дублення желатину, що застосовується у виготовленні клішé та форм для друку.
2. (у фотографії) Стосунний до кольорової фотографії, що використовує багатошарові світлочутливі матеріали для отримання зображення в натуральних кольорах.
Історичний фотографічний процес отримання кольорового зображення шляхом спільного використання фотографії та ручного розпису кольоровими пігментами, поширений у другій половині XIX — на початку XX століття.
Застаріла назва для кольорової фотографії загалом, що використовувалася на ранніх етапах її розвитку.
Хромофототипія — це історичний фотомеханічний спосіб одержання кольорового зображення на папері, заснований на використанні світлочутливості солей хрому та поєднанні трьох друкарських форм для послідовного накладання фарб основних кольорів.
Хромофототипія — це кольорове зображення (відбиток, ілюстрація), одержане за допомогою однойменного способу друку.
Хромоцен — органометалічна сполука, сендвіч-комплекс, у якому атом хрому розташований між двома циклопентадієніловими кільцями; хімічна формула (C₅H₅)₂Cr.
Хромоцентр — ділянка хромосоми, що інтенсивно забарвлюється основними барвниками під час мітозу або мейозу, зазвичай відповідає гетерохроматиновим районам, збагаченим повторюваними послідовностями ДНК.
Хромоцинкографія — техніка кольорового друку, заснована на використанні цинкових кліше, при якій кожен колір відтворюється з окремої друкарської форми.
Хромоцинкографія — кольорове зображення, одержане за допомогою техніки кольорового друку з цинкових кліше.
Хромоцистоскопія — метод діагностики в урології, при якому через внутрішньовенне введення спеціальної барвної речовини (найчастіше індигокарміну) оцінюють видільну функцію нирок та прохідність сечовивідних шляхів шляхом візуального спостереження за виділенням забарвленої сечі через цистоскоп, введений у сечовий міхур.
Хромоцит — застаріла назва пігментної клітини тваринного організму, що містить гранули барвника (пігменту), наприклад, меланоцит.
Хромпік — власна назва персонажа українського фольклору та народних казок, зокрема в оповіданнях про Лисеня Микиту, де він часто постає як друг або супутник головного героя, іноді в образі зайця чи іншої тварини.
Хромпік — власна назва персонажа з творів сучасної української літератури та анімації, що є адаптацією або творчою інтерпретацією фольклорного образу, наприклад, у серіалі “Лисеня Микита”.