хробачня

Тлумачення із “Словника української мови”* ХРОБАЧН Я , і , ж., розм. Збірн. до хроб а к 1, 2. Все навкруг гарне , все життєрадісне на поляні , одна біда грибам і печерицям – хробачня злюща (Козл., Мандрівники , 1946, 3); Рівно полиця кладе скибу , за-місто жовтої стерні постає чорна масна рілля , десь і граки впали на борозну клювати хробачню (Ю. Янов., Мир , 1956, 104); А ж раз вони [ рибалки ] пішли на інший лов , Не хробачню взяли , а гострі кулі … І не один із них земній акулі Живіт у поєдинку розпоров ( Павл ., Пальм . віть , 1962, 10).