Значення
-
(розм.) Повільно, з труднощами рухатися, пересуватися; плентатися, тягтися.
-
(перен., розм.) Повільно, без ентузіазму виконувати якусь роботу; ледачити, байдикувати.
-
(перен., розм.) Повільно, монотонно говорити; базікати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шурупаю, ти шурупаєш, він шурупає, ми шурупаємо, ви шурупаєте, вони шурупають
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шурупати’ означає ‘штовхати; розпалювати вогонь’. Воно споріднене з німецьким ‘schüren’ (розпалювати), яке походить від давньоверхньонімецького ‘scora’ (лопата для золи). Також до цієї родини належать давньоанглійське ‘scorian’ (відштовхувати), давньоісландське ‘skora’ (гнати), грецьке ‘skōros’ (уламки каміння), литовське ‘skiaurė’ (дірявий човен), латиське ‘skurināt’ (смикати) та праслов’янське ‘sekti’, від якого походить українське ‘сікти’.