Словник Української Мови
Видавати характерний різкий, тріскучій звук при розкушуванні, розламуванні або тиску на щосі тверде та крихке (наприклад, сухарів, льоду, снігу).
Видавати тріск, скрип під час ходьби, тиску або руху (наприклад, про мерзлий сніг, сухе гілля).
Перен. про голос, звук: звучати різко, сухо, з металевим відтінком.
Хрумтітися — діалектне дієслово, що означає “хрустіти“, “скрипіти” (наприклад, про сніг, дерево тощо).
Якість, що стосується персонажа Хрумтлика — антропоморфного їжачка з анімаційного серіалу «Ліга Справедливості», який відзначається надзвичайною швидкістю рухів.
Хрумтливість — властивість за значенням прикметника “хрумтливий“: здатність видавати характерний хрускіт, тріск або хрумтіння при розкушуванні, ламанні чи тиску (переважно про їжу).
1. Власна назва (ономастичний термін), що позначає персонажа українського фольклору, лісового духа або чаклуна, який, за повір’ями, живе в лісі та може викрадати дітей; аналог лісовика або лісового.
2. Власна назва (ономастичний термін), що вживається як ім’я або прізвисько персонажа в художніх творах, казках, мультфільмах, часто антропоморфної тварини (наприклад, ведмедя, білки), поведінка якої пов’язана з характерним хрумким звуком (гризінням горіхів, сучків тощо).
3. Власна назва (ономастичний термін), що використовується як бренд або назва продуктів харчування (наприклад, сухих сніданків, печива, корму для тварин), які за текстурою або при вживанні видають характерний хрусткий звук.
Хрумчання — дію за значенням дієслова хрумчати; характерний звук, що виникає при розкушуванні або роздавлюванні чогось твердого, крихкого (наприклад, сухаря, льоду, снігу під ногами).
Хрумчати — видавати характерний різкий, тріскучий звук під час розкушування, розламування чи роздавлювання чогось твердого та крихкого (наприклад, сухаря, льоду, цукерки, морквини).
Хрумча́тися — діалектне дієслово, що означає обвалюватися, розсипатися, кришитися (наприклад, про сухий ґрунт, глину, мерзлу землю тощо).
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість, рід занять або характерну ознаку предків носія.
2. У місцевих говірках — можливе позначення людини з певними фізичними якостями (наприклад, міцної статури) або характеру.
Хрупостітися — дієслово, що означає розсипатися, розпадатися на дрібні частини з характерним хрускітливим звуком, втрачати цілісність, крихтитися (наприклад, про сухий хліб, крекер, мерзлу землю тощо).